Виховна робота

Колектив – такий інструмент,виховання яким необхідно володіти мудро і з великою обережністю. 

В. Сухомлинський

1. Методична мета

- допомога викладачам, кураторам, вихователям у роботі з колективом навчальної групи;

- регулювання, коригування і стимулювання діяльності студента;

- інноваційні підходи до розвитку індивідуальних здібностей студентів;

- згуртування колективу групи;

- організація роботи з батьками;

- організація процесу знайомства і подальшої роботи зі студентською групою.

2. Виховна мета

- виховання високоморального підростаючого покоління;

- формування у студентів українського менталітету на основі відродження традицій;

- розвиток волі, інтересів, віри в свої сили, здібності;

- виховання почуття власної гідності;

- формування національної свідомості та самосвідомості;

- розвиток творчих здібностей, художньої майстерності.

- виховання у студентів почуття відповідальності; почуття гумору;

- організація діяльності студентського самоврядування.

 

Ми живемо у неспокійний час – час великих роздумів, сподівань. Сьогодні необхідно мислити і працювати по-новому, по-новому будувати процес освіти та виховання. Кожна історична епоха висуває вимоги до виховання та навчання молоді, створює певний позитивний педагогічний досвід.

     Цілі виховання - взагалі добре ставлення до людей, побудова щасливого і корисного життя. Засновник української філософії Г. Сковорода найперший у світі звернув увагу на смисл істинного життя, тобто поєднання спорідненості окремої професії із загальною «професією» - «бути людиною, керуватися сердечністю та додержанням всіх загальнолюдських чеснот». Отже, ідеалом виховання, є гармонійно розвинена, соціально активна людина, яка є носієм кращих надбань української культури.

Роботу куратора необхідно намагатися будувати, використовуючи надбання сучасної педагогіки, враховуючи, вдосконалюючи та поєднуючи відомі теорії, ідеї, методи. Постійний орієнтир для нас– педагогічна спадщина В.О. Сухомлинського та А.С. Макаренка; досвід педагогів-гуманістів американської школи – М. Монтессорі (ідеї вільного виховання), Р. Штайнера (співтворчість та співпраця учнів, учителів і батьків, виховання духовно вільної особистості), а також ідеї, методи, форми роботи відомих педагогів сучасності: В Шаталова, В Чередниченка, М. Щетиніка, Ш. Амонашвілі.

     Ідеалом виховання студентської молоді є гармонійно розвинена, високоосвічена, соціально активна й національно свідома людина, що наділена глибокою громадською відповідальністю, високими духовними якостями, родинними і патріотичними почуттями, є носієм кращих надбань, національної та світової культури, здатна до саморозвитку і самовдосконалення.

     З перших зустрічей стосунки «викладач – студент» мають бути наповнені атмосферою довіри. Я завжди пам’ятаю, що переді мною студент – творча особистість, яка стоїть на шляху нового життя і прагне вчитись.

     Враховуючи те, що моя група складається на 100 відсотків з юнаків, які прийшли з під маминого крила, моє завдання надати їм необхідну допомогу в адаптації, дати зрозуміти їм що вони особистість, допомогти розкрити та розвинути свої здібності. Тому жоден студент не випадає з мого поля зору протягом всього періоду навчання.

     Свою роботу планую з урахуванням актуальних завдань освіти та виховання, плану виховної роботи технікуму, цілеспрямованості, опори на інтереси студентів.

В період розбудови нашої молодої держави мусить значно підвищуватися рівень всієї навчально-виховної роботи, яка повинна виховувати палких патріотів України, пройнятих духом великої свідомості, людей моральних, культурних, всебічно розвинених, освічених.

У зміцненні зв'язку навчального закладу з життям велику роль повинні, крім навчального закладу, відігравати сім'я та громадськість.

У навчанні і вихованні дітей, педагогічний колектив навчального закладу повинен творчо працювати над удосконаленням своєї роботи з батьками, шукаючи нові форми і методи її організації та проведення.

Особливо зростає значення педагогічного роз'яснення по озброєнню батьків знаннями з основ педагогічної науки. Використовуючи ці знання, батьки спільно з навчальним закладом зможуть ще краще забезпечити виховання підростаючого покоління.

Педагогічне роз'яснення серед батьків навчальний заклад повинен проводити не тільки з метою поширення серед них педагогічних знань, але і з метою зміцнення сім'ї, оздоровлення її побуту і піднесення відповідальності батьків за виховання своїх дітей.